Bíbélì Mímọ́ Yorùbá Òde Òn

Saamu 105

1Ẹ fi ọpẹ́ fún Olúwa, ké pe orúkọ rẹ̀:
    Jẹ́ kí a mọ ohun tí ó ṣe láàrín àwọn orílẹ̀-èdè;
Kọrin sí i, kọrin ìyìn sí i;
    sọ ti iṣẹ́ ìyanu rẹ̀ gbogbo.
Ṣògo nínú orúkọ mímọ́ rẹ̀:
    Jẹ́ kí ọkàn àwọn tí ń wá Olúwa kí ó yọ̀.
Olúwa àti ipá rẹ̀;
    wa ojú rẹ̀ nígbà gbogbo.

Rántí àwọn ìyanu tí ó ti ṣe,
    ìyanu rẹ̀, àti ìdájọ́ tí ó sọ,
Ẹ̀yin ìran Abrahamu ìránṣẹ́ rẹ̀,
    ẹ̀yin ọmọkùnrin Jakọbu, àyànfẹ́ rẹ̀.
Òun ni Olúwa Ọlọ́run wa:
    ìdájọ́ rẹ̀ wà ní gbogbo ayé.

Ó rántí májẹ̀mú rẹ̀ láéláé,
    ọ̀rọ̀ tí ó pàṣẹ, fún ẹgbẹgbẹ̀rún ìran,
májẹ̀mú tí ó dá pẹ̀lú Abrahamu,
    ìbúra tí ó ṣe pẹ̀lú fún Isaaki.
10 Ó ṣe ìdánilójú u rẹ̀ fún Jakọbu gẹ́gẹ́ bí àṣẹ
    sí Israẹli, gẹ́gẹ́ bi májẹ̀mú ayérayé:
11 “Fún ìwọ ni èmi ó fún ní ilẹ̀ Kenaani
    gẹ́gẹ́ bí ìpín tí ìwọ ó jogún.”

12 Nígbà tí wọn kéré níye,
    wọ́n kéré jọjọ, àti àwọn àjèjì níbẹ̀
13 wọ́n rìn kiri láti orílẹ̀-èdè sí orílẹ̀-èdè,
    láti ìjọba kan sí èkejì.
14 Kò gba ẹnikẹ́ni láààyè láti pọ́n wọn lójú;
    ó fi ọba bú nítorí tiwọn:
15 “Má ṣe fọwọ́ kan ẹni ààmì òróró mi, má sì ṣe wòlíì mi níbi.”

16 Ó pe ìyàn sórí ilẹ̀ náà
    ó sì pa gbogbo ìpèsè oúnjẹ wọn run;
17 Ó sì rán ọkùnrin kan síwájú wọn
    Josẹfu tí a tà gẹ́gẹ́ bí ẹrú.
18 Wọn fi ṣẹkẹ́ṣẹkẹ̀ bọ ẹsẹ̀ rẹ̀
    a gbé ọrùn rẹ̀ sínú irin
19 Títí ọ̀rọ̀ tí ó sọtẹ́lẹ̀ fi ṣẹ
    títí ọ̀rọ̀ Olúwa fi dá a láre.
20 Ọba ránṣẹ́ lọ tú u sílẹ̀
    àwọn aláṣẹ ènìyàn tú u sílẹ̀
21 Ó fi jẹ olúwa lórí ilẹ̀ rẹ̀
    aláṣẹ lórí ohun gbogbo tí ó ní,
22 Gẹ́gẹ́ bí ìfẹ́ rẹ̀, kí ó máa
    ṣe àkóso àwọn ọmọ-aládé
    kí ó sì kọ́ àwọn àgbàgbà rẹ̀ ní ọgbọ́n.

23 Israẹli wá sí Ejibiti;
    Jakọbu sì ṣe àtìpó ní ilé Hamu.
24 Olúwa, sì mú àwọn ọmọ rẹ̀ bí sí i
    ó sì mú wọn lágbára jù
    àwọn ọ̀tá wọn lọ
25 Ó yí wọn lọ́kàn padà láti kórìíra àwọn ènìyàn
    láti ṣe àrékérekè sí àwọn ìránṣẹ́ rẹ̀.
26 Ó rán Mose ìránṣẹ́ rẹ̀
    àti Aaroni tí ó ti yàn
27 Wọ́n ń ṣe iṣẹ́ ìyanu láàrín wọn
    ó ṣe iṣẹ́ ìyanu ní Hamu.
28 Ó rán òkùnkùn, o sì mú ilẹ̀ ṣú
    wọn kò sì sọ̀rọ̀-òdì sí ọ̀rọ̀ rẹ̀.
29 Ó sọ omi wọn di ẹ̀jẹ̀,
    ó pa ẹja wọn.
30 Ilẹ̀ mú ọ̀pọ̀lọ́ jáde wá,
    èyí tí ó lọ sí ìyẹ̀wù àwọn ọba wọn.
31 Ó sọ̀rọ̀, onírúurú eṣinṣin sì dìde,
    ó sì hu kantíkantí ní ilẹ̀ wọn
32 Ó sọ òjò di yìnyín,
    àti ọ̀wọ́-iná ní ilẹ̀ wọn;
33 Ó lu àjàrà wọn àti igi ọ̀pọ̀tọ́ wọn
    ó sì dá igi orílẹ̀-èdè wọn.
34 Ó sọ̀rọ̀, eṣú sì dé,
    àti kòkòrò ní àìníye,
35 Wọn sì jẹ gbogbo ewé ilẹ̀ wọn,
    wọ́n sì jẹ èso ilẹ̀ wọn run
36 Nígbà náà, ó kọlu gbogbo àwọn ilẹ̀ wọn,
    ààyò gbogbo ipá wọn.
37 Ó mú Israẹli jáde
    ti òun ti fàdákà àti wúrà,
    nínú ẹ̀yà rẹ̀ kò sí aláìlera kan.
38 Inú Ejibiti dùn nígbà tí wọn ń lọ,
    nítorí ẹ̀rù àwọn Israẹli ń bá wọ́n.

39 Ó ta àwọsánmọ̀ fún ìbòrí,
    àti iná láti fún wọn ní ìmọ́lẹ̀ lálẹ́
40 Wọn béèrè, ó sì mú ẹyẹ àparò wá,
    ó sì fi oúnjẹ ọ̀run tẹ́ wọn lọ́rùn.
41 Ó sì la àpáta, ó sì mú omi jáde;
    gẹ́gẹ́ bí odò tí ń sàn níbi gbígbẹ.

42 Nítorí ó rántí ìlérí mímọ́ rẹ̀
    àti Abrahamu ìránṣẹ́ rẹ̀.
43 Ó sì fi ayọ̀ mú àwọn ènìyàn rẹ̀ jáde
    pẹ̀lú ayọ̀ ní ó yan àyànfẹ́ rẹ̀
44 Ó fún wọn ní ilẹ̀ ìní náà,
    wọ́n sì jogún iṣẹ́ àwọn ènìyàn náà,
45 Kí wọn kí ó lè máa pa àṣẹ rẹ̀ mọ́
    kí wọn kí ó lè kíyèsi òfin rẹ̀.

Ẹ fi ìyìn fún Olúwa.

Chinese Contemporary Bible (Traditional)

詩篇 105

上帝和祂的子民

1你們要稱謝耶和華,呼求祂的名,
在列邦傳揚祂的作為。
要歌頌、讚美祂,
述說祂一切奇妙的作為。
要以祂的聖名為榮,
願尋求耶和華的人都歡欣。
要尋求耶和華和祂的能力,
時常來到祂面前。
5-6 祂僕人亞伯拉罕的後裔,
祂所揀選的雅各的子孫啊,
要記住祂所行的神蹟奇事和祂口中的判詞。
祂是我們的上帝耶和華,
祂在普天下施行審判。
祂永遠記得祂的約,
歷經千代也不忘祂的應許,
就是祂與亞伯拉罕所立的約,
向以撒所起的誓。
10 祂把這約定為律例賜給雅各,
定為永遠的約賜給以色列。
11 祂說:「我必把迦南賜給你,
作為你的產業。」
12 那時他們人丁稀少,
在當地寄居。
13 他們在異國他鄉流離飄零。
14 耶和華不容人壓迫他們,
還為他們的緣故責備君王,
15 說:「不可難為我膏立的人,
也不可傷害我的先知。」
16 祂在那裡降下饑荒,
斷絕一切食物的供應。
17 祂派一個人率先前往,
這人就是被賣為奴隸的約瑟。
18 他被戴上腳鐐,套上枷鎖,
19 直到後來他的預言應驗,
耶和華的話試煉了他。
20 埃及王下令釋放他,
百姓的首領給他自由,
21 派他執掌朝政,
管理國中的一切,
22 有權柄管束王的大臣,
將智慧傳授王的長老。

23 以色列來到埃及,
寄居在含地。
24 耶和華使祂的子民生養眾多,
比他們的仇敵還要強盛。
25 祂使仇敵憎恨他們,
用詭計虐待他們。
26 祂派遣祂的僕人摩西和祂揀選的亞倫,
27 在埃及行神蹟,
在含地行奇事。
28 祂降下黑暗,使黑暗籠罩那裡;
他們沒有違背祂的話。
29 祂使埃及的水變成血,
魚都死去;
30 又使國中到處是青蛙,
王宮禁院也不能倖免。
31 祂一發命令,
蒼蠅蜂擁而至,蝨子遍滿全境。
32 祂使雨變成冰雹,
遍地電光閃閃。
33 祂擊倒他們的葡萄樹和無花果樹,
摧毀他們境內的樹木。
34 祂一發聲,
就飛來無數蝗蟲和螞蚱,
35 吃盡他們土地上的植物,
吃盡他們田間的出產。
36 祂又擊殺他們境內所有的長子,
就是他們年輕力壯時生的長子。
37 祂帶領以色列人攜金帶銀地離開埃及,
各支派中無人畏縮。
38 埃及人懼怕他們,
樂見他們離去。

39 祂鋪展雲彩為他們遮蔭,
晚上用火給他們照明。
40 他們祈求,
祂就賜下鵪鶉,降下天糧,
叫他們飽足。
41 祂使磐石裂開、湧出水來,
在乾旱之地奔流成河。
42 因為祂沒有忘記祂賜給僕人亞伯拉罕的神聖應許。
43 祂帶領自己的子民歡然離去,
祂所揀選的百姓歡唱著前行。
44 祂把列國的土地賜給他們,
使他們獲得別人的勞動成果。
45 祂這樣做是要使他們持守祂的命令,
遵行祂的律法。
你們要讚美耶和華!