Bíbélì Mímọ́ Yorùbá Òde Òn

2 Samuẹli 1

1Lẹ́yìn ikú Saulu, Dafidi ti ibi tí ó ti ṣẹ́gun àwọn ará Amaleki bọ̀, ó sì dúró ní Siklagi ní ọjọ́ méjì. Ní ọjọ́ kẹta, ọkùnrin kan dé láti ibi ibùdó Saulu, pẹ̀lú aṣọ rẹ̀ tí ó ti ya; àti erùpẹ̀ ní orí rẹ̀. Nígbà tí ó dé ọ̀dọ̀ Dafidi, ó wólẹ̀ fún un láti bu ọlá fún un.

Dafidi sì béèrè pé, “Ibo ni ìwọ ti wá?”

“Èmi sá láti ibùdó àwọn ọmọ Israẹli.”

Dafidi béèrè pé, “Kí ni ó ṣẹlẹ̀?” “Sọ fún mi.”

Ó wí pé, “Àwọn ọkùnrin náà sá láti ojú ogun. Ọ̀pọ̀ wọn ṣubú, wọ́n sì kú. Saulu àti ọmọ rẹ̀ ọkùnrin Jonatani sì kú pẹ̀lú.”

Nígbà náà, ní Dafidi sọ fún ọ̀dọ́mọkùnrin tí ó mú ìròyìn wá fún un pé, “Báwo ni o ṣe mọ̀ pé Saulu àti ọmọkùnrin rẹ̀ Jonatani ti kú.”

Ọ̀dọ́mọkùnrin náà sọ pé, “mo wà ní orí òkè Gilboa níbẹ̀ ni Saulu fi ara tí ọkọ̀ rẹ̀, àwọn kẹ̀kẹ́ àti ẹlẹ́ṣin sì ń lépa rẹ̀. Nígbà tí ó wò yíká, tí ó rí mí, ó pè mi, mo sì wí pé, ‘Kí ni mo lè ṣe?’

“Ó bi mí wí pé, ‘Ta ni ìwọ?’

“Mo dáhùn pé, ‘Ará a Amaleki.’

“Nígbà náà ó wí fún mi pé, ‘Dúró lórí ì mi kí o sì pa mí! Èmi wà nínú ìrora ikú, ṣùgbọ́n mo wà láààyè.’

10 “Nígbà náà, mo dúró lórí i rẹ̀, mo sì pa á nítorí mo mọ̀ wí pé, lẹ́yìn ìgbà tí ó ti ṣubú, kò le è yè mọ́. Mo sì mú adé tí ó wà lórí rẹ̀, idẹ tí ó wà ní apá a rẹ̀, mo sì kó wọn wá síbí fún olúwa mi.”

11 Nígbà náà ni, Dafidi àti gbogbo àwọn tí ó wà pẹ̀lú rẹ̀, di aṣọ wọn mú, wọ́n sì fà á ya. 12 Wọ́n ṣọ̀fọ̀, wọ́n sì sọkún, wọ́n sì gbààwẹ̀ títí di ìrọ̀lẹ́ fún Saulu àti ọmọ rẹ̀ Jonatani àti fún àwọn ọmọ-ogun Olúwa, àti fún àwọn ilé Israẹli, nítorí wọ́n ti ṣubú nípa idà.

13 Dafidi sọ fún ọkùnrin tí ó mú ìròyìn wá fún un pé, “Níbo ni ó ti wá?”

O dáhùn pé, “Ọmọ àlejò ni mo jẹ́, ará Amaleki.”

14 Dafidi béèrè lọ́wọ́ rẹ̀ pé, “Kí ni ó dé tí ìwọ kò fi bẹ̀rù láti gbé ọwọ́ rẹ̀ sókè láti fi pa ẹni ààmì òróró Olúwa?”

15 Nígbà náà Dafidi pe ọ̀kan nínú ọkùnrin, ó sì wí pé, “Lọ, gbé e lulẹ̀!” Nígbà náà ó gbé e lulẹ̀, ó sì kú. 16 Nítorí Dafidi wí fún un pé, “Ẹ̀jẹ̀ rẹ yóò wà lórí ara rẹ, nítorí ẹnu ara rẹ ni o fi sọ pé ‘Mo pa ẹni ààmì òróró Olúwa.’ ”

17 Dafidi sì fi orin ọ̀fọ̀ yìí ṣọ̀fọ̀ lórí Saulu àti lórí Jonatani ọmọ rẹ̀, 18 Ó sì pàṣẹ pé kí a kọ́ àwọn ọkùnrin Juda ní orin arò yìí tí ó jẹ́ ti ọrun (a kọ ọ́ sí inú ìwé Jaṣari):

19 “Ògo rẹ, Israẹli ni a pa ní òkè gíga rẹ.
    Wò bí àwọn alágbára ṣe ń ṣubú!

20 “Ẹ má ṣe sọ ọ́ ní Gati,
    ẹ má ṣe kéde rẹ̀ ní òpópónà Aṣkeloni,
kí àwọn ọmọbìnrin Filistini má bá à yọ̀,
    kí àwọn ọmọbìnrin aláìkọlà má ba à dunnú.

21 “Ẹ̀yin òkè Gilboa,
    kí ẹ̀yin kí ó má ṣe rí ìrì tàbí òjò,
    tàbí oko tí ó mú èso ọrẹ wá.
Nítorí ibẹ̀ ni asà alágbára ti ṣègbé,
    asà Saulu, bí ẹni pé a kò fi òróró yàn án.

22 “Ọrun Jonatani kì í padà
    bẹ́ẹ̀ ni idà Saulu kì í padà lásán,
láì kan ẹ̀jẹ̀ àwọn tí a pa,
    àti ẹran àwọn alágbára.
23 Saulu àti Jonatani—
    ní ọjọ́ ayé, wọ́n fẹ́ràn ara, wọn sì dùn,
    ní ikú, wọn kò sì yà ara wọ́n.
Wọ́n yára ju idì lọ,
    wọ́n lágbára ju kìnnìún lọ.

24 “Ẹ̀yin ọmọbìnrin Israẹli,
    ẹ sọkún lórí Saulu,
ẹni tí ó fi aṣọ ọ̀gbọ̀ dáradára wọ̀ yín,
    ẹni tí ó fi wúrà sí ara aṣọ yín.

25 “Wò ó bí alágbára ti ṣubú ní ojú ogun!
    Jonatani, ìwọ tí a pa ní òkè gíga.
26 Ọkàn mi gbọgbẹ́ fún ọ Jonatani arákùnrin mi;
    ìwọ ṣọ̀wọ́n fún mi.
Ìfẹ́ rẹ sí mi jẹ́ ìyanu,
    ó jẹ́ ìyanu ju ti obìnrin lọ.

27 “Wò ó bí alágbára ti ṣubú!
    Ohun ìjà sì ti ṣègbé!”

Chinese Contemporary Bible (Traditional)

撒母耳記下 1

大衛得知掃羅的死訊

1大衛戰勝了亞瑪力人之後便回到洗革拉,在那裡住了兩天。那時掃羅已經死了。 第三天,有一個衣服撕裂、頭蒙灰塵的人從掃羅軍營中跑到大衛面前,俯伏下拜。 大衛問他:「你從哪裡來?」那人答道:「我是從以色列軍營逃出來的。」 大衛說:「請告訴我那邊的情況。」他說:「以色列軍潰逃,傷亡慘重,掃羅和他兒子約拿單都死了!」 大衛又問報信的青年:「你怎麼知道掃羅和他兒子約拿單死了?」 青年說:「我偶然到基利波山,看見掃羅在那裡扶槍而立,敵人的戰車騎兵緊緊追來。 他回頭看到我,便呼喚我。我說,『我在這裡。』 他問我是什麼人。我告訴他我是亞瑪力人。 掃羅說他痛苦難當,卻又死不掉,要我殺了他。 10 我知道他身受重傷,必死無疑,就把他殺了,並取下他頭上的王冠和臂上的鐲子帶來獻給我主。」

11 大衛就撕裂衣服,他的隨從也撕裂衣服。 12 他們因掃羅、他的兒子約拿單和耶和華的子民——以色列同胞陣亡而悲哀痛哭,禁食直到黃昏。 13 大衛又問報信的青年:「你是哪裡的人?」他答道:「我是寄居在以色列的亞瑪力人。」 14 大衛說:「你怎麼敢下手殺耶和華所膏立的王? 15-16 你是咎由自取!因為你親口承認自己殺了耶和華所膏立的王。」大衛隨即命令一個年輕的隨從殺死他,隨從便殺死了他。

大衛的哀歌

17 大衛作了一首輓歌哀悼掃羅和他兒子約拿單, 18 並吩咐人教導猶大人唱這首弓歌。這首歌記在《雅煞珥書》上,歌詞說:

19 「以色列啊,
你榮耀的王伏屍山上,
偉大的勇士竟然倒下!
20 不要在迦特宣告,
不要在亞實基倫的街上傳揚,
免得非利士的婦女幸災樂禍,
免得未受割禮之人的女子歡喜雀躍。

21 「基利波山啊,願你沒有雨露,
你的田地不長獻祭用的五穀,
因為在那裡勇士的盾牌污跡斑斑,
掃羅的盾牌沒有抹油。

22 「約拿單的弓射敵無數,
掃羅的劍不殺強敵不收回。

23 「掃羅和約拿單深受愛戴,
生死不分離。
他們比鷹更敏捷,
比獅子還強壯。

24 「以色列的女子啊,
為掃羅哀哭吧!
他曾使你們衣服華美,
穿金戴銀。

25 「勇士竟戰死沙場!
約拿單竟伏屍山上!
26 我的兄弟約拿單啊,
我為你悲傷,
你對我情深義重,
你對我的愛勝過女人的戀情。

27 「偉大的勇士竟然倒下!
兵器竟然長埋!」